Стрекоза и Муравей

Стрекоза и Муравей

 

Попрыгунья Стрекоза

Лето красное пропела;

Оглянуться не успела,

Как зима катит в глаза.

Помертвело чисто поле;

Нет уж дней тех светлых боле,

Как под каждым ей листком

Был готов и стол и дом.

Всё прошло: с зимой холодной

Нужда, голод настаёт;

Стрекоза уж не поёт:

И кому же в ум пойдёт

На желудок петь голодный!

Злой тоской удручена,

К Муравью ползёт она:

— «Не оставь меня, кум милой!

Дай ты мне собраться с силой

И до вешних только дней

Прокорми и обогрей!»

— «Кумушка, мне странно это:

Да работала ль ты в лето?»

Говорит ей Муравей.

— «До того ль, голубчик, было?

В мягких муравах у нас

Песни, резвость всякий час,

Так, что голову вскружило».

— «А, так ты…» – «Я без души

Лето целое всё пела».

«Ты всё пела? это дело:

Так поди же, попляши!»

Бабка та Мурашка

 

Жвава Бабка степова

Літо красне проспівала,

І незчулась, як настала

Холоднеча зимова.

Снігом поле замітає;

Вже тих світлих днів немає,

Як між листям їй густим

Був готовий стіл і дім.

Зникло все: у дні холодні

Голод, злидні настають;

Співу Бабки вже не чуть:

Та й кому на думку йдуть

Ті пісні в часи голодні!

Зла журба її гризе,

В мурашник вона повзе:

«Не відмов, Мурашко мила!

До весни прожить несила,

Згляньсь на вид нужденний мій,

Нагодуй і обігрій!» —

«Кумо, кинь-бо жартувати:

Влітку чом було не дбати?» —

Відмовля Мурашка їй,

«Та часу недоставало.

В моріжках м'яких у нас

Співи, жарти повсякчас,

Що аж душу поривало!» —

«А, так ти...» — «Та я завжди

Те й робила, що співала».

— «Ти співала? Добре дбала:

Потанцюй тепер піди!»

 

Переклад Федора Скляра

Реклама

Недавние Посты

Реклама

Комментарии закрыты.