Лисица и Виноград

Лисица и Виноград

 

Голодная кума-Лиса залезла в сад;

В нём винограду кисти рделись.

У кумушки глаза и зубы разгорелись;

А кисти сочные, как яхонты торят;

Лишь то беда, висят они высоко:

Отколь и как она к ним ни зайдёт,

Хоть видит око,

Да зуб неймёт.

Пробившись попусту час целой,

Пошла и говорит с досадою: «Ну, что ж!

На взгляд-то он хорош,

Да зелен – ягодки нет зрелой:

Тотчас оскомину набьёшь».

Лисиця й Виноград

 

Кума Лисиця раз голодна влізла в сад;

Там винограду грона спіли.

І очі й зуби їй від того аж горіли,

Бо ж яхонтом палав добірний виноград.

Та от біда, висить він зависоко

Відкіль не глянь, знущання лиш саме:

Хоч бачить око,

Зуб не йме.

І день промарнувавши цілий,

Пішла й промовила: — Та хай він пропаде!

Що ж, гарний де-не-де,

Та кислий — зовсім ще неспілий,

Оскома зразу нападе.

 

Переклад Дмитра Білоуса



Реклама

Недавние Посты

Реклама

Комментарии закрыты.